Звіт про собівартість реалізованих товарів більш детально складає вартість реалізованих товарів за звітний період, ніж у звичайному звіті про прибутки та збитки. Звіт про вартість проданих товарів не вважається одним з основних елементів фінансової звітності, і тому рідко зустрічається на практиці. Якщо воно представлене взагалі, воно відображається у розкритті інформації, що супроводжує фінансову звітність.
Звіт про вартість проданих товарів базується на формулі собівартості проданих товарів, яка використовується з системою періодичних запасів, яка складає:
Початкові запаси + Покупки - Кінцеві запаси = Вартість проданих товарів
Таким чином, звіт починається з початкових запасів та факторів для різних предметів, щоб отримати вартість реалізованих товарів, яка зазначена внизу звіту. Основний формат заяви:
+ Початок інвентаризації
+ Покупки
+ Вантажні перевезення та вивіз
- Покупка повертається
+ Безпосередня праця
+ Накладні витрати заводу
= Вартість товарів, доступних для продажу
- Закінчення інвентаризації
= Вартість проданих товарів
Крім того, існує декілька видів товарно-матеріальних цінностей, таких як запас сировини, запас незавершеного виробництва та запас готової продукції; їх можна перерахувати як позиції, які об’єднуються в єдиний початковий інвентарний номер та єдиний кінцевий інвентарний номер.
Показник заводських накладних витрат у цьому розрахунку може бути розбитий на складові частини, щоб забезпечити кращу видимість різних типів витрат.
Поняття звітності про вартість проданих товарів є більш корисним, коли воно подається у горизонтальному форматі звітності протягом декількох місяців, щоб читач міг бачити зміни у рядках-позиціях звіту з часом. Також корисно подавати інформацію в горизонтальному форматі на відсотках, щоб легше було побачити тенденції.
Це твердження також може бути корисним для роздрібного продавця, який купує та продає товари. У цьому середовищі певні позиції не використовуватимуться, наприклад, прямі статті праці та накладні витрати.
