Принцип нарахування - це концепція, згідно з якою слід реєструвати бухгалтерські операції в тому періоді, в якому вони фактично відбуваються, а не в періоді, в якому відбуваються пов'язані з ними грошові потоки. Принцип нарахування є фундаментальною вимогою всіх систем бухгалтерського обліку, таких як Загальновизнані принципи бухгалтерського обліку та Міжнародні стандарти фінансової звітності.
Прикладами правильного використання принципу нарахування є:
- Записуйте дохід, коли ви виставляєте рахунок клієнту, а не коли він платить вам.
- Запишіть витрати, коли ви їх понесете, а не коли ви їх оплатите.
- Запишіть приблизну суму безнадійної заборгованості під час виставлення рахунку клієнту, а не тоді, коли стає очевидним, що клієнт вам не заплатить.
- Зафіксуйте амортизацію основного засобу протягом терміну його корисного використання, а не зараховуйте його до витрат за придбаний період.
- Записуйте комісію в той період, коли продавець її заробляє, а не в той період, коли він або вона отримує її.
- Зафіксуйте заробітну плату за зароблений період, а не за виплачений період.
При правильному впровадженні принцип нарахування дозволяє узагальнювати всю інформацію про доходи та витрати за звітний період, без спотворень та затримок, спричинених грошовими потоками, що виникають з цього звітного періоду.
Для запису операцій за принципом нарахування може знадобитися використання запису про нарахування. Прикладом такого запису про продаж у кредит є:
