Накладні витрати заводу - це витрати, понесені під час виробничого процесу, не включаючи витрати на пряму працю та прямі матеріали. Заводські загальновиробничі витрати зазвичай агрегуються у пули витрат і розподіляються на одиниці, вироблені протягом періоду. Він нараховується на витрати, коли вироблені одиниці згодом продаються як готові товари або списуються. Розподіл заводських загальновиробничих витрат на вироблені одиниці продукції уникається згідно з методологією прямого обліку витрат, але передбачається за вартістю витрат. Розподіл виробничих накладних витрат необхідний при складанні фінансової звітності відповідно до диктату основних систем бухгалтерського обліку. Прикладами заводських накладних витрат є:
Зарплата керівника виробництва
Зарплата за забезпечення якості
Зарплата з управління матеріалами
Фабрична оренда
Заводські комунальні послуги
Страхування заводських будівель
Соціальний пакет
Знос
Витрати на налаштування обладнання
Обслуговування обладнання
Заводське приладдя
Заводські дрібні інструменти нараховуються на витрати
Страхування виробничих потужностей та обладнання
Податки на майно з виробничих потужностей
Діапазон можливих заводських накладних витрат може бути досить великим, залежно від розміру та складності заводської експлуатації та рівня деталізації, при якому реєструються витрати.
Після того, як виробничі накладні витрати будуть розподілені на запаси, фактично розподілена сума буде відрізнятися від стандартної суми, яка була передбачена для виділення. Ця різниця обумовлена або різницею витрат, або різницею ефективності. Відхилення у витратах виникає тому, що фактична сума заводських накладних витрат, здійснених у даному періоді, відрізнялася від стандартної суми, яка була передбачена в якийсь момент у минулому. Розбіжність ефективності виникає, оскільки кількість одиниць, на які були розподілені виробничі накладні витрати, варіювалась від стандартного обсягу виробництва, який очікувався на момент встановлення норми розподілу.
Використання заводських загальновиробничих витрат передбачено стандартами бухгалтерського обліку, але не приносить реальної цінності для розуміння загальновиробничих витрат, тому найкращою практикою є мінімізація складності методології розподілу виробничих накладних витрат. В ідеалі, має бути невелика кількість сильно агрегованих заводських накладних рахунків, які об’єднуються в єдиний пул витрат, а потім розподіляються за простою методологією. Крім того, обсяги заводських накладних витрат на роботу та реєстрацію можна пом'якшити, зарахувавши всі нематеріальні заводські витрати до витрат у міру їх виникнення.
Подібні умови
Накладні витрати заводу також відомі як виробничі накладні витрати або виробниче навантаження.
